Переваги членства в профспілковій організації

Вступивши до Профспілки працівників освіти і науки України, кожний повинен усвідомити, що він є членом організації, яка відстоює свої трудові, соціальні, економічні права та інтереси в державних, господарчих, громадських органах і організаціях.

Тому, хто працює, і в умовах ринку праці продає свою робочу силу, знання, вміння, професійні здібності, потрібен захист його законних прав.

Здавна наймані працівники об'єднувались у професійні спілки, щоб заявити та відстояти свої інтереси, захистити себе від намірів роботодавців розв'язати за рахунок трудящих свої проблеми.

НЕМАЄ ПРОФСПІЛКИ – НЕМА І ЗАХИСТУ ТРУДОВИХ, СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ПРАВ ТА ІНТЕРЕСІВ КОЖНОГО З НАС.

Це головні цілі і завдання всіх професійних спілок.

Інших форм об'єднання цивілізоване суспільство ще не придумало.

Немає профспілкової організації – відповідно немає юридичної особи, яка б виступала від імені трудового колективу:

-  у ході переговорів з адміністрацією;

-  у взаємовідносинах з органами державної влади;

-  у ролі позивача в судових органах;

-  у стосунках з іншими організаціями;

-  у формуванні та укладенні КОЛЕКТИВНОГО ДОГОВОРУ.

Лише член профспілки:

-  не може бути звільнений з роботи без згоди на те виборного органу Профспілки;

-  має     право     на     отримання     безкоштовної     ЮРИДИЧНОЇ ДОПОМОГИ в профспілкових органах;

- має   право   на   БЕЗКОШТОВНИЙ   ЗАХИСТ   при   порушенні адміністрацією:

- трудового або житлового законодавства; зобов'язань колективного договору;

- справедливості в оплаті праці та преміювання;

- компенсаційних виплат та доплат;

- може користуватися безкоштовним представництвом своїх інтересів у комісіях по трудових спорах та в народному суді.

Нажаль, часто діяльність профспілки оцінюють за кількістю одержаних путівок на санаторно-курортне лікування та за розміром матеріальної допомоги, яку може надати профком. Ми забули, що призначення профспілки дещо інше.

Які ж мотиви профспілкового членства сьогодні?

1. Забезпечення профспілкою належного рівня заробітної плати та своєчасної її виплати.

2. Правовий захист.

3. Соціальний захист через систему зобов'язань в колективному договорі.

4. Гарантія зайнятості працівників.

5. Участь у культурно-масових, спортивних заходах профспілки.

Важливе місце у діяльності галузевої Профспілки посідають питання впливу на законотворчий процес. Цілий ряд пропозицій було внесено під час підготовки Законів України "Про загальну середню освіту", "Про дошкільну освіту", "Про вищу освіту", Земельного і Житлового кодексів.

Профспілка ініціювала прийняття ряду підзаконних актів, що розширюють права окремих категорій працівників галузі. Це уточнення переліку працівників, які мають право на пенсію за вислугу років; запровадження надбавок за вислугу років та грошової винагороди за сумлінну працю працівникам спортивних шкіл; збільшення тривалості відпусток ряду категорій педагогічних працівників.

Головною метою діяльності Профспілки працівників освіти і науки України є соціально-економічний захист працівників – членів профспілки. Професіоналізм, якість педагогічної діяльності залежить не тільки від того, наскільки учитель чи викладач любить свою професію і відданий справі, але й в значній мірі від того, в яких умовах йому доводиться працювати, наскільки адекватно держава оцінює його працю, яке соціальне самопочуття має педагог.

Рівень соціальної захищеності працівників визначається, в першу чергу, розміром матеріального забезпечення, яке вони отримують за свою працю, тобто заробітною платою.

Члени профспілки через виборні органи всіх рівнів мають можливість боротися за гідну оплату праці, за своєчасну її виплату.

Тільки профспілка здатна організувати найманих працівників для проведення масових акцій протесту, звернень, зборів, мітингів, пікетувань.

Спільними зусиллями всіх організаційних ланок Профспілки вдалося домогтися виплати надбавки за вислугу років і допомоги на оздоровлення в повному обсязі, винагороди за сумлінну працю.

Профспілкові органи представляють інтереси найманих працівників під час проведення переговорів з органами державної влади і місцевого самоврядування, укладення колективних договорів, угод.

Починаючи з 1991 року, постійно укладається Генеральна угода, з 1993 року регулярно почали укладатися галузеві та регіональні угоди. Згідно ст. 9 Закону України „Про колективні договори і угоди" Положення Генеральної, галузевої, регіональної угод діють безпосередньо в установах, закладах, підприємствах і є основою для укладення колективних договорів на місцях.

Майже вдвічі за останні п'ять років збільшено кількість укладених колективних договорів. Ними охоплено 100% загальної кількості освітян області.

Незаперечним результатом цієї роботи є посилення рівня соціального захисту членів профспілки, одержання додаткових пільг та гарантій.

Важливим мотивом профспілкового членства є неможливість звільнення працівника з роботи з ініціативи адміністрації без згоди профкому. Профспілка протидіє свавіллю власника чи уповноваженого ним органу, не дозволяє позбутися „небажаних" працівників. Вийшовши із профспілки, найманий працівник залишається один на один із роботодавцем.

Члени профспілки можуть отримати безплатні юридичні консультації, роз'яснення щодо своїх законних прав. Якщо виникає конфлікт між працівником і роботодавцем, профспілка сприяє його вирішенню, а при потребі виступає в ролі захисника в комісіях по трудових спорах, судових органах.

Профспілка мас право контролю за нарахуванням, виплатою, відрахуванням із зарплати, за оплатою праці в надурочний, нічний час, вихідні і святкові дні. Профспілка стає на захист своїх членів у випадках зміни режиму робочого часу, слідкує за порядком надання і оплати щорічних і додаткових оплачуваних відпусток.

Профспілка бореться за збереження і реальне надання галузевих пільг і гарантій працівникам.

Аналізуючи праці зарубіжних та вітчизняних дослідників проф­спілкового руху, можна зробити висновки, що діяльність проф­спілок у навчальному закладі зменшує плинність кадрів, даючи працівникам право голосу як альтернативу звільненню з роботи та гарантуючи їм кращі оплату праці та пенсійне забезпечення; завдяки профспілкам вислуховуються скарги працюючих та поліпшуються умови їх праці; профспілки впливають на адмі­ністрацію, примушуючи її суворіше дотримуватися виробничих стандартів, скорочувати марнотратство, покращувати облік і звіт­ність. Перелік ще можна довго продовжувати. Але повернемося до нашого сьогодення. Якщо у колективі немає профспілки, то трудові, соціально-економічні права працівників залишаються незахищеними.

Трудові відносини між працівником і установою регулюються не тільки законодавством, трудовим договором (контрактом), а й колективним договором. Колективний договір — це угода між власником або уповноваженим ним органом (керівником) з одного боку і профспілковим комітетом з другого боку. Він укладається з метою регулювання виробни­чих, трудових, соціально-економічних відносин і узгодження інтересів працівників, власників та уповноважених ними органів.

Багато правових норм просто не можуть діяти, якщо те чи інше право чи обов'язок не закріплено в колективному договорі.

У колективному договорі встановлюються взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-еконо­мічних відносин. Ось деякі з них:

•   зміни в організації виробництва та праці;

•   забезпечення продуктивної зайнятості;

•   нормування й оплати праці, встановлення форми, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.);

•   встановлення гарантій, компенсацій, пільг;

•   умов і охорони праці;

Колективний договір може передбачати додаткові порівняно з чин­ним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги.

Колективний договір повинен має низку додатків, таких як:

–       положення про преміювання працівників;

–       положення про надання щорічної грошової винагороди педагогічним працівникам;

–       перелік посад пра­цівників з важкими та шкідливими умовами праці, яким може надаватись додаткова відпустка;

–       перелік посад працівників з ненормованим робочим днем, яким може надаватись додаткова відпустка;

–       угода з охорони праці (якщо ці питання не визначено в окремому розділі колективно­го договору) тощо.

Законодавством України передбачено стимулювання праці освітян. Це винагорода, премія, надбавки та доплати.

Щорічна грошова винагорода надається працівникам навчаль­ного закладу відповідно до Положення про виплату педагогічним працівникам щорічної грошової винагороди за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов'язків, яке затверджується керівником навчально­го закладу чи методичної установи за погодженням з профспілко­вим комітетом. Формулювання «за погодженням з профкомом» означає, що профспілковий комітет має право на рівних засадах з керівником навчального закладу розглядати це питання; фор­мою вираження згоди профкому є його рішення, прийняте біль­шістю голосів.

Основними умовами надання щорічної грошової винагороди педагогічним працівникам є:

• досягнення ними успіхів у вихованні дітей, навчанні, вихо­ванні, професійній підготовці учнівської та студентської молоді, методичному забезпеченні;

• відсутність порушень виконавчої і трудової дисципліни.

Зазначені показники включаються до Положення про виплату винагороди в колективний договір.

До Положення про виплату винагороди можуть також включа­тися додаткові критерії, які вра­ховують специфіку навчального закладу та базуються на нормах діючого законодавства. 

Тому хочу наголосити ще раз:

1) Немає профспілкової організації — немає профспілкового комі­тету. А значить немає юридичної особи, яка була б представником трудового колективу:

• у ході переговорів з адміністрацією;

• у взаємовідносинах з органами державної влади;

• у ролі позивача в судових органах.

2) Немає профспілкового комітету — немає колективного догово­ру. Адже згідно зі статтею 12 Кодексу законів про працю України (КЗпП) колективний договір укладається саме профспілковим комітетом від імені трудового колективу.

3) Немає колективного договору — немає справедливої оплати праці. Адже встановлення педагогічних категорій та звань працівникам загальноосвітніх та дошкільних навчальних закладів, від чого безпосередньо залежить рівень зарплати, проводиться за погодженням з профспілковим комітетом.

Лише член профспілки:

•  не може бути звільнений з роботи без згоди профспілкового комітету;

•  має право на отримання безкоштовної юридичної допомоги в профспілкових органах;

• може користуватися безкоштовним захистом при порушенні адміністрацією:

-  трудового або житлового законодавства,

-  зобов'язань колективного договору,

-  справедливості в оплаті праці та преміюванні,

-  порядку виплат компенсацій.

Лише член профспілки:

• може користуватися безкоштовним представництвом своїх інтересів в комісіях по трудових спорах та в народному суді;

• має право на консультації спеціалістів з охорони праці та правову допомогу при нещасних випадках.

Виходячи з профспілки, подумайте, чи треба вам це. Зважте всі «за» і «проти», зробіть правильний вибір.

Профспілка – міцна опора і надійний захист, її члени, безумовно, більш соціально захищені, ніж їх колеги, які не перебувають у профспілці.